Пишет Анонимус: «Шановна редакція і читачі, пишу Вам поділитись своїм враженням від співпраці із канторою Itera.

За основною освітою GIS інженер. Після багатьох років поневірянь по українських канторах з усіма національними особливостями, як надмірна експлуатація працівників, мізерні зарплати, ідолоподібний культ начальника, кумівство, підлабузництво, чолобиття перед керівництвом і інших цікавостей нашого ринку вирішила спробувати себе в ІТ.

Зі слів своїх знайомих і друзів (з ІТ) знаю, що вищеописана «корпоративна культура» рідше зустрічається в нашому ІТ ніж в інших галузях і ЗП можна отримати, принаймні, таку, щоб на неї можна було прожити, а не лише 2 рази в кафе піти 🙂

Мені близька інженерія, тому я вибрала спеціальність із найменшим технічним порогом входу – це Manual QA (не хотілось братись за кодінг, бо мала запитання чи зайде мені IT). Закінчила курси і пройшла декілька онлайн тренінгів, технічна література і постійне задовбування своїх друзів з ІТ :-)

Прийшов час шукати роботу. Після багатьох невдалих спроб і виправлення власних помилок пощастило пройти співбесіду в компанію Itera. Перші враження, без перебільшення, це було ВАУ. Компанія із скандинавським корінням і як вони декларували скандинавськими принципами керування і відношення. Ну дума, оце круто, пощастило потрапити нарешті в нормальну компанію, але…

Індакшен дей

Всі інтерни знайомляться зі своїми менторами й з компанією. Безпосередньо індакшен мітинг проводила пані Александра Старікова (далі Александра) керівник тестувальників. Людина рідкісно породи зверхності і ЧСВ як до місяця. Поведінково — це типова НАЧАЛЬНІЦА. Людинка, яка всім своїм виглядом, поведінкою і манерою вести розмову позиціонувала себе ну майже імператрицею яка змушена щось розказати своїм рабам. В мене після такого, з’явились флешбеки. На жаль довилось стикатись з аналогічною культурою протягом роботи за спеціальністю GIS. Ну, думаю можливо настрій не той в цієї пані, чи ще щось трапилось, та й зрештою я, інтерн, не буду ж я працювати із керівником QA безпосередньо. Після звершення індакшен мітингу відбулось моє знайомство із ментором. Моїм ментором була Тетяна Красна (далі Таня). Знайомство із цією пані відбулось зі слів (Тані) «кого я тут буду мучити», дещо дивні слова як для людини яку бачиш вперше, але думаю нехай, може Марс у Венері чи зорі не так ходять — час покаже. Мені вручили комп і відправили додому.

Перші дні

На другий день я дізналась вперше значення слова «безглуздий ескалейт» на собі. В мене була запланована зустріч із віддаленою командою, банальне знайомство, про яку мене ніхто не попередив. Я відповідно не знаючи нічого про якісь зустріч її пропускаю. Трошки згодом мене починає шукати моя менторша Тетяна, зі словами «тебе шукаю Деніел, де ти ховаєшся?». Дуже дивне формулювання як для менторші. У мене в голові: “Who is Daniel ? І чому він мене шукає? Чому моя менторша не розповіла мені про цю зустріч?” Уже під час зустрічі з’ясувалось, що Даніель – це наш технічний лід. Дивний спосіб знайомства від Тетяни…

Перших декілька тижнів

Спочатку робота йшла ок. Можливо тому, що я не мала доступів до проєкту. Тим часом мене перекинули на сусідній проєкт. Моя менторша Тетяна познайомила мене із девелопермо Сашою (культурна людина і адекватний колега) із цього сусіднього проєкт. Знайомство відбулось досить дивно, Тетяна попередньо розповіла мені про Сашу, як про «рідкісного дивака і людину зі специфічним почуттям гумору» (цитата). ІМХО, дивна річ обговорювати своїх колег за їх спинами, але як з’ясувалось вже згодом – це було звично для Тетяни та й Itera це жодним чином не засуджувала. За будь-якої нагоди це людинка (Таня) лила бруд і розпускала плітки на людей які їй не подобались за їх спинами. А не подобались Тетяні всі окрім її безпосереднього керівника в Itera Александри Старікової, яку вона (Тетяна) «облизувала» при будь-якій нагоді. Скандинавська корпоративна культура, ага ? 🙂

Таня отимала позитивний Performance Evaluation (PE)

Після отримання Танею позитивного PE (як з’ясувалось згодом інтерн був потрібний Тані для подальшого кар’єрного зростання), поведінка Тані стала різко зверхнею і агресивною. В розмові Таня не рідко дозволяла собі перехід на особистості. Менторством як таким вона практично не займалась, ховаючись за видуманими мітингами змінюючи вручну свій статус в Teams (як сама потім мені навіщось розповіла). Мені доводилось працювала напряму із віддаленою командою замовника із ЄС(нагадаю, я інтерн). За декілька місяців роботи мною було (нагадаю я інтерн) переписано/написано більше тест кейсів ніж сіньйор ІБД Таня написала за 3 роки існування проекту. Тобто, я інтерн, шпілила роботу сіньора тестувальника… Частими були факти присвоєння Танею моєї роботи, до прикладу змінюючи заголовок тест кейсу Таня присвоювала мою роботу собі і звітувалась перед замовником. Поскаржитись на цей мотлох не було кому. Александра, керівник QA із якою я мала декілька розмов у всьому звинувачувала мене. Все як у відомому українському прислів’ї:

«Хто всрався? Невiстка. — Так її ж дома нема! — Та он юбка висить.» (с)

Моє PE, feedback і іспит по англійській мові

В день PE в мене неочікувано з’явилось 100500 тасок які жорстким дедлайном (нагадаю я інтерн). Все було зроблено і підлаштовано так, щоб я не могла ні зібратися думками, ні почитати підготуватись до самої зустрічі.

Поведінка Александри теж дивною. Вона банально відмовила мені в 1 вихідному дні перед PE, аргументуючи це нісенітною видуманою причиною. Власне PE теж було досить дивним. Все що залежало від Тані всі підтвердження і feedback були гранично негативними. Пройти PE вдалось лише завдяки тому що на PE була ще один незаангажований тех спеціаліст, я якої від поведінки Тані частенько виразно заокруглювались очі. Аналогічна історія була напередодні іспиту з англійської. «Абсолютно випадково» в день іспиту в мене з’явилось 100500 тасок і всі треба закрити зараз. «Співпадіння? Не думаю» (с). Але попри це іспит було складено успішно. Допомога і сприяння своєму інтерну – це поведінка слабаків. «Справжній ментор» — принижує і знущається із свого інтерна — це кредо Itera!

Корпоратив

Яким було моє здивування зустріти на корпоративі мою менторку Таню, яка напередодні взяла лікарняний 🙂 Так, взяти лікарняний, щоб піти на корпоратив – це «елемент скандинавської культури». Далі до кінця корпоративу Таня від мене ховалась і щось пліткувала про мене своїм знайомим колегам, бо не раз ловила на собі криві погляди людей… неприємні враження, дивна ця вся «українізована скандинавська культура».

Звільнення

Лист про повернення обладнання компанії за декілька днів до офіційного оголошення. Пишу Тані: «Мені тут лист прийшов про повернення обладнання, що це означає?». «Геніальна» відповідь Тані: «Це спам! Не відкривай це».

За декілька днів мене звільнили.Причини звільнення не було (PE і англійський було ОК), а звільнити дужу хотілось, тому причини «ліпили» нашвидкоруч і на колінах, щось накштальт «Не знаєш IP свого компа». Це для інтерна тестувальника UI формочок. Саме звільнення було заздалегідь сплановане таким чином, щоб команда замовника мала вихідний і мене тихенько прибрали без дзвінків і запитань. Вишукана підлість. Команда замовника була задоволена моєю роботою, бо перед своїми святами мене додали у всі робочі части вже як повноцінного джуна. Тому для замовника Таня навіть придумала чуйну історію щось типу: «Ми всі сумуватимемо за нашим інтерном, вона нас залишає, бо вона знайшла, кращу роботу»… підлості й гнилості просто немає меж.

Розмова із HR

Повертаючи свій комп мені зателефонувала HR і запросила на розмову. Пішла на зустріч де майже майже 2-ві годни я намагалась пояснити, що принижувати, хамити, брехати і пліткувати НЕ ОК.

Але все марно, HR просто кивала і кидала формальні «ми будемо з’ясовувати». Навіщо витрачати мій час якщо ви не хочете розібратись в проблемі, а покликали щоб прости покивати головою, досі не розумію цього.

Ведення ФОП

Ведення ФОПу це окремий треш. Компанія розповідає, що веде ФОП сама, але фактичо все навпаки. Всі сплати податків, конвертації валюти, часто телефонування в банк, щоб з’ясувати купу деталей виконувала сама. Челендж отримання ЗП із проходження купи бюрократичної тяганини і тисячі кліків в накурчному банкінгу зжирали купу часу. Досі не можу зрозуміти навіщо тримати бухгалтерів, які із реальної допомоги праціникам подають лише квартальні звіти. Мабуть це елементи «скандинавської культури» — перекласти бухгалтерію на працвіника.

Висовки і враження

ІМХО, Українска Itera – це лише скандинавська обгортка. В середині обгортки типова українська кантора із усіма совковими принципами і традиціями: чинопочитання, затхлості, підлабузництва, лицемірства, зверхності, хамства й зневаги, пліткування й оббріхування. Окрім вище описаного лайна, ще є експлуатація інтернів і їх використання для персональо корисних цілей якихось «сеньйорів Тань». А коли кар’єрні ціль «Тані сеньйора» досягнуті, то інтерна можна просто вижити і викинути, як непортібну іграшку. Зауважу, така поведінка, не є самодруством однієї Тані, а цілком узгодженою (з Александрою, голова QA) поведінкою компанії. Загальні враження від роботи в Itera – це як ніби вступила в собачу какашку: бридко, огидно і багато смороду».

Прислал Анонимус

P.S. Анонимный отзыв об IT-компании можно оставить здесь или прислать на адрес, указанный в футере.